Котелевський журнал

Останній дзвінок.

І знов розквітла Котельва.
Сьогодні свято в школярів
Діждались всі. Кінець урокам.
Дзвінок останній продзвенів...

Фоторепортаж враннішніх подій що відбувались в школі - гімназії №1 ім.С.А. Ковпака. Щасливі випускники, і ще щасливіші їх батьки. Попереду випускний і традиційний "сабантуй" на Більській горі.

і традиційно:
натисни на зображення, закачай файл, (400-600 кб) запусти на виконання

"Этот день победы..."

В Котельві все по старому. 9 травня відбулася хода ветеранів до пам`ятника Слави. Виступали керівники всіх рівнів. Говорили як завжди багато. Ввечері, на відміну усталених традицій, нічого не було. О 21,00 - салют. Викладаємо фоторепортаж подій. Добропорядність екзешників гарантуємо. Запустивши на перегляд файли панорами подій матимете можливість розгледіти все в деталях. Для земляків, (Хабаровськ, Москва ...) як нам вважається, це буде вельми доречно. натисни на зображення, закачай файл, (400-600 кб) запусти на виконання дивіться просто фото... такий у Котельві салют... було б добре почути враження :))

З історії Котелевщини

В.Костюк. За брамою віків.

Розділ 3. ВІД ХУТІРКА ДО РАЙОННОГО ЦЕНТРУ
Історія формування адміністративно-територіальної одиниці з другої половина XVI століття до наших днів

Після Люблінської унії 1569 року і договору Польщі з Литвою верховна влада, контроль та управління краем перейшли до рук королів польських. Українці тепер зазнавали значно більших утисків, ніж від князів литовських. Не витримуючи гніту та наруги над православ'ям, нимало вільнолюбних козаків перебиралося на Дике поле. 3 цього моменту населения в Котельві помітно зросло. Козаки беруть участь у повстанні гетьмана Півторакожуха на річці Мерло 1638 року. Поступово Котельва переростає у містечко. 3 його мешканцями рахуються польські королі. Це видно з судової справи слободи Котельви, громад Млинків і Деревок з Харківською казенною палатою, де записано:"... Котельва приобрела... землю, будучи еще слободою или городком Гадяцкого полка и составляющая до время Богдана Хмельницкого часть земли Польской короны..."
Як тільки в 1648 р. прозвучав заклик до визволення країни від польських поневолювачів, котелевці в складі Полтавського полку вирушають у похід. Але містечко постійно потерпає від нападу кочівників. Тому у 1653 році нову котелевську фортецю було закладено в луці річки Котельва (нині центр селища).
Перші неповні відомості про населения подаються за 1654 рік, коли разом з Полтавським полком Котельва складала присягу на вірність Російському цареві. Цього ж року перейшла у волость Гадяцьку Зіньківського полку і була при гетьманській булаві. Очевидно, тоді по річці Ворскла, нижче Котельви, виникло два хутори під назвою Млинки і Деревки. Вони територіально ввійшли до земель Котелевської сотні, а козаки стали під її хоругви, як у 1661 -1662 р.р. жителі с. Більська.
У цю добу на березі річки Мерло виникає містечко Рублівка, яке було причислене до Охтирського полку Слобідської України (формувався протягом 1655-1658 років). А вже в 1686 році в "Смотренной книге" міст Охтирського полку вказується: у Рублівці — 433 жителі, Лихачівці — 100, Дем'янівці — 15, Сінолицівці (нині Шевченкове) — 50. Вони увійшли до складу земель сотні.
Рублівська сотня була постійно прописана до Охтирського полку. А от Котелевська багато разів передавалася із полку в полк Лівобережної України.
У зв'язку з поділом Росії на губернії, у 1708 році Слобідська Україна, куди належала частина Котелевщини, в адміністративному відношенні була включена до складу Азовської, а з 1718 року до Київської губернії. Але вже у 1722 році виведена з неї. Козакам надавалося право скаржитися на всякі утиски, старшини та неправильні рішення полкових ратуш Бєлгородському столу. Слобідські полки передані у відання Військової колегії. 3 1726 року у Котельві вже дві сотні. У 1732-1737 р.р. проведена реформа Слобідських полків. Керівним органом їх стала "Канцелярия комисии учреждения слободских полков". Квартирувалася вона у Сумах. Полкові ратуші були перейменовані у полкові канцелярії. Полкам заборонено займати, так звані, вільні землі. Визначено особовий склад полків. В Охтирському мало бути 1000 чоловік. 30 жовтня 1743 року Канцелярію скасовано. У військових справах полки підпорядковуються військовій колегії. У полкових містах губернатор мав своіх комісарів. У військових справах полки підкорялись бригадиру. Козаків одягнуто в мундири. Царським маніфестом від 28 липня 1765 року козацьку службу на Слобожанщині визнано непотрібною. Цариця Катерина II роздаровує землі. Очевидно, якраз тоді виникають хутори поміщиків Міловидних, Стадницьких. Полки реорганізованоу регулярні. Охтирський—у гусарський полк. Мундири залишились зеленого кольору. Рядові козаки записані на 25-річну військову службу.
Поселения іменуються військовими слободами. Сотенне правління реорганізоване в комісарське, Котельва і Рублівка переименован! у військові слободи. Котелевське комісарство — складова частина Охтирської провінції Слобідсько-Української губернії. У 1768 році до нього входили слобода Котельва, Деревки, Млинки, слобода Рублівка, Лихачівка, Дем'янівка, слобода Хухра і ще якийсь хутірець. Територія комісарства змінювалась. У 1773 році входили: Котельва, Рублівка, Млинки, Деревки, Лихачівка, Дем'янівка, Сінолицівка, Бригадирівка, Писарівка, Півні. Всього у комісарстві налічувалось 15337 чоловік обох статей. У 1780 році Слобідсько-Українська губернія переименована у Харківське намісництво, згодом — у губернію. Охтиркастає повітовим містечком, Котельва— волосним центром. До волості входили: Деревки, Млинки, Лутище, Пилівка. Котельва у 1781 році віднесена до складу Краснокутської округи. У 1783 році — до Богодухівської, куди увійшли: слобода Рублівка, Бригадирівка, Лихачівка, Ковалівка, слободи Писарівка, Дем'янівка, а село Чернещина (Гнилосирівка) — до Колонтаївської волості Богодухівського повіту.
Наприкінці дев'ятнадцятого століття у Котелевській волості — вже бачимо хутори Івановський, Лопухуватий, Спасовщина, Михайлівський.
Південна частина району досліджена мало. Найстарішими є Терни. Діброва, хутори Гетьманка, Ковжижа, Пани-Івани. На початку двадцятого століття частина земель, які раніше входили до Великобудищанської сотні Полтавського полку, числилась у Руновщанській, Первозванівській волостях. В результаті столипінської реформи виникають численні хутори.
Після жовтневих подій 1917 року, які закінчились поразкою Тимчасового уряду Росії, зміни в адміністративному поділі та підпорядкуванні відбувались досить часто. Волосний ревком у травні 1920 року у Котельві замінили утворені сільради, які підпорядковувались Охтирському повіту Харківської губернії. У жовтні 1923 року новостворений Котелевський район входить до Богодухівської округи, наступного року — до Охтирської. У квітні 1925 року переведений до Полтавської округи, сільради Котельви зведені в одну. Причислена до Котелевського району Чернещина. Але вже у липні наступного року знову утворено чотири сільради за даними Всесоюзного перепису населения на 17 грудня 1926 року в межах нині існуючого району налічувались: по Котелевському району — Деревківська, Котелевська, Михайлівська, Млинківська сільські ради, по Рублівському — Зайчанська, Лихачівська, Малорублівська, Філенківська, Шевченківська сільські ради; Руновщинському району — Дібрівська, Матвіївська, Милорадівська, Михайлівська; Опішнянському району — Більська сільради. В межах нинішнього Котелевського району тоді до них входили слободи Котельва, Рублівка, чотирнадцять сіл, 86 хуторів і три лісових будки. На цій територїї налічувалось 11884 двори, а в них 54209 чол. Територія району належала до Полтавської округи.
У липні 1930 року Котелевський район ліквідований. Сільради причислені до Опішнянського району. 3 23 серпня 1939 знову утворено Котелевський район. В цей час Великорублівська, Лихачівська, Шевченківська, Малорублівська, Зайчанська, Милорадівська, Михайлівська сільради входили до Чутівського району. Дібровська та Матвіївська—до Диканського.
Після визволення району від німецько-фашистських загарбників до району еже входили Милорадівська, Великорублівська, Михайлівськодруга сільради.
У 1954 році у Котельві знову одна сіпьрада. До району причислене село Мар'їне. 3 1 січня 1963 року Котелевський район ліквідовано і знову утворено у нині існуючих межах 1 січня 1965 року.
Найпізніше до складу району ввійшло село Більськ.
3 12 жовтня 1971 року Котельва—селище міського типу. На 1990 рік у районі 38 населених пункти, 23,2 тисячі жителів. Під час голодомору 1932-1933 років у районі померло до 7 тисяч населения.